«Денга» Василя III (1505-1533)До першої третини XVI століття державний двоглавий орел широко простягнув свої крила над колишніми долями, князівствами, землями. Питомо-вічова Русь пішла в минуле, проте і в єдиній державі багато що живо нагадувало про минулу роз’єднаність. Не було ні єдиної системи міри і ваги, ні спільноруської грошової системи. В ті часи народилося прислів’я: «Що ні місто, то норов, що ні село, то звичай».
В 1505 році на московський престол вступив син Івана III Василь III. Довгий час государ був бездітний. Прагнучи передати престол не братам, а рідному синові, він розвівся з першою дружиною Соломонієй Сабуровою і в 1526 році одружувався на Олені Глінськой, представниці знатного княжого роду, що виїхав з Литви. У 1530 році від цього браку народився син Іван.
Великий князь Василь III Іванович, батько Івана IV Грізного, помер, коли спадкоємцеві були три роки. По його заповіту правління державою перейшло в руки бояр, які повинні були вручити кермо влади княжичеві після досягнення їм повноліття. Регентшею при малолітньому спадкоємцеві стала його мати Олена Глінськая.
Регентство продовжилося всього п’ять років, але за ці роки Олена встигла зробити немало. У числі її звершень - перемога у війні з Литвою, укладення договору з Швецією, відновлення Устюга і Ярославля, будівництво нових міст на литовській межі.